Улюблена легенда грузинів розповідає про те, що коли Бог розподіляв землі між народами, грузини гарно проводили час зі смачним вином, коли ж настала і їхня черга, їм нічого не залишилося і Бог запитав у них "А де ж ви були?". Грузини відповіли: "Пили в Твою славу і здоров'я". І тоді Бог віддав їм ті землі, які притримав для себе.

Той, хто потрапляє в Грузію вперше, одразу переконується в тому, що цій легенді можна вірити: мальовничі, вкриті лісами, луками або снігом гори, бурхливі річки, озера смарагдового кольору, виноградники, бурхлива субтропічна рослинність на березі Чорного моря, вражаюча старовинна архітектура міст, храмів та фортець - усе це захоплює, вражає, закохує у себе з першого погляду.

А неймовірна та легендарна гостинність грузинів! У якій ще країні світу вас можуть зупинити просто на вулиці незнайомі люди щоб запросити до себе на келішок-другий вина? Тільки треба розуміти, що парою келішків обмежитися не вдасться, добре якщо на ногах триматиметеся після грузинських гостин.

Дивовижно, як у невеличкій країні поміщається так багато краси, представників різних народів, культур і звичаїв. У Грузії все поруч, здається, вона створена для того, щоб бути курортом і раєм для туристів. 

Грузія - традиційно християнська країна, одна з перших, хто став на шлях цієї віри і тримається своїх стародавніх традицій до наших днів. Самобутня культура, спокійний побут, традиційні цінності грузинського суспільства, разом з красою природи та архітектури та гостинністю місцевого населення заворожують і  приваблюють туристів з усього світу.

Зважаючи ще й на те, що для українців в'їзд до Грузії є безвізовим, багато наших співгромадян часто їздять до цієї неперевершеної і чарівної країни і потім повертаються туди знову і знову. 

Коли найкраще їхати

Їхати в Грузію можна у будь-яку пору року: взимку - кататися посеред мальовничих гір на гірськолижних курортах в Гудаурі, Бакуріані або Местії, навесні та влітку - милуватися красою природи та архітектури, спілкуватися з доброзичливими та приязними місцевими жителями, насолоджуватися їжею, восени можна займатися тим самим, що і влітку, а ще потрапити на великі національні свята та винні фестивалі. А найкращий час для відвідин Грузії - вересень-жовтень, вже не так спекотно, як влытку, достигають овочі та фрукти, ліси набувають характерного золотаво-червоного відтінку і затишок та гармонія переповнюють подих. 

Варто пам'ятати, що чорноморське узбережжя Грузії знаходиться під впливом субтропічного клімату і влітку там дуже тепло та волого, а море майже гаряче. Погода в горах швидко змінюється, а у східній, континентальній частині країни, з гір у долину часто дмуть холодні вітри - фени.

Особливості отримання візи

Для громадян України для відвідин Грузії віза не потрібна. Тільки якщо ви приїхали до Грузії більше ніж на 3 місяці, необхідно в консульському відділі Посольства України стати на тимчасовий консульський облік, а також, упродовж трьох діб після приїзду, зареєструватися в місцевих органах самоуправління або в поліцейському відділенні з метою уникнення небажаних інцидентів та штрафів.

Національна кухня

Найпопулярніша страва і їжа в Грузії - це хачапурі - запечений у тісті сир. Розрізняють імеретинський, мегрельський, аджарський хачапурі тощо. Один від одного різні хачапурі відрізняються способом випічки, складом тіста, сиром та формою, але всі дуже ы дуже смачні. Хачапурі з квасолею називається лобіані, а хачапурі м'ясом та зеленню - кубдарі - характерний лише для високогірного і дуже своєрідного регіону - Сванеті, хоча можна його знайти і в Тбілісі. Цікаво, що коштує хачапурі від 0,6 ларі у вуличних пекарнях до 11 ларі за хачапурі "лазурі" (з різними сортами сиру як всередині тіста так і зовні). Причому, часто буває так, що хачапурі, куплений у сивочолого дідуся в електричці за 1 ларі не поступається смаковими якостями хачапурі в 10 раз дорожчому, але замовленому в ресторані. 

Ще одна дуже популярна і традиційна грузинська страва - хінкалі - великі "вареники" (розміром десь як жіночий кулачок) з фаршем, або рубленим м'ясом, зеленню (кінзою), грибами або ж картоплею. Походять хінкалі з північно-східної частини країни - гірського краю Хевсуреті.

В Грузії полюбляють квасолю, страва з неї називається - лобіо і, крім власне вареної квасолі, містить цибулю, зелень, часник та приправи. 

Тішать різноманіттям та смаком і м'ясны страви: чахохбілі - рагу з птиці в томатному соусі з часником та спеціями, остріа - м'ясний суп з зеленню, хашлама - варена баранина з картоплею, цибулею помідорами та перцем, яку часто готують на пиві або вині, чашушулі - тушене з цибулею та помідорами м'ясо, яке їдять без гарніру, чакапулі - мілко порублене м'ясо молодого ягняти або теляти з цибулею, зеленню та спеціями, і, звісно, шашлик, який у Грузії, до речі, не маринують, а готують зі свіжого м'яса.

В Грузії їдять багато місцевого сиру, який пастухи виготовляють в традиційних регіонах у горах. Особливо славиться мегрельський сулугуні - у кожного сировара він унікальний за смаком. Голывка такого сулугуні коштує близько 10 ларі в горах і 12-15 ларі у містах на базарах.

Серед грузинських напоїв особливе місце займає вино - майже у кожному сільському дворі є винний погріб, де зберігається смачне вино домашнього виробництва. Найбільше славиться вином Кахеті - зелена Алазанська долина на сході країни. Турфірми часто влаштовують спеціальні винні тури в цей регіон. Вино в Грузії дешеве, смачне і п'ють його дуже багато. Тому, перш ніж долучатися до застілля, спробуйте на тверезу голову оцінити свої можливості. Найпопулярніші сорти вина: сапераві, цинандалі, кіндзмараулі, хванчкара, мукузані, "Алазанська долина" тощо. Найбільше грузинам подобається сухе вино. 

Полюбляють в Грузії і пиво. Найвідоміші пивні бренди країни - це "Натахтарі" та "Казбегі", хоча можна зустріти і відомі іноземні марки та багато сортыв пива українського виробництва. Обидві ці компанії виготовляють ще й дуже смачний лимонад. 

А мінеральні води Грузії - знані та відомы у всьому світі, особливо це стосується води "Боржомі", котру виробляють в одноіменному містечку. Крім того, часто прямо поруч з дорогою трапляються джерела різноманітних мінеральних вод.

В Грузії майже не п'ють чаю, але він присутній у меню практично всіх закладів харчування. Каву ж продають у зернах прямо з маслянистих мішків на базарах та невеличких ринках і готують в турці навіть у найменших харчевнях та забігайлівках.

Загалом грузинська кухня дуже ситна, проста, традиційна та неймовірно смачна. Втриматися від спокуси заходити у кожну невеличку харчевню, що трапиться на шляху, навіть якщо більше не лізе, ну дуже складно, тому відпочинок у Грузії варто поєднувати з гірським трекінгом, щоб якось втриматися в межах своєї ваги. :)

Традиції

Гостиннійсть понад усе - так можна охарактеризувати те, що першим кидається в очі у цій країні. Туристи в Грузії ще не стали клієнтами, вони залишаються бажаними та дорогими гостями. "Гість - посланець Бога" - каже грузинське прислів'я. Традиція грузинської гостинності плекалася тисячоліттями і до нашого часу є найяскравішим проявом традиційної грузинської культури. Для гостя грузини не шкодують нічого і не варто дивуватися, якщо, навіть, випадкові люди будуть запрошувати вас на гостини, не кажучи вже про тих, з ким ви познайомитеся та заприятелюєте. Грузинська поезія проголошує гостинність вищою навіть за хоробрість та уміння володіння зброєю. З іншого боку, важливою є і поведінка гостя - він має бути люб'язним, вічливим, скромним та поштивим до хазяїна та членів його родини, а також до всіх грузинів та самої країни. Грузини - народ гордий та непокірний, і люблять вони так само сильно, як і ненавидять.

Якщо вам пощастило стати гостем у Грузії, то вже сповна випаде відчути на собі традиційність гурзинського застілля. Особливе ставлення і пошана грузинів до дому та сім'ї спричиняють до того, що будь-який прийом їжі має важливе значення, а застілля за участю гостя - завжди свято. Навіть якщо вашими хазяями будуть пастухи високо в горах, а на столі, окрім вина, хліба та сиру, більше нічого не буде, ви почуватиметеся ніби на королівському частуванні. 

За стародавніми застільними традиціями, під час застілля завжди обирається тамада - той, хто буде скеровувати святкування у традиційне русло, проголошувати тости та запрошувати тостувати інших. Тостів під час застілля проголошується величезна кількість, і перший тост - завжди за мир. 

Під час проголошення тостів існує традиція "алаверди" - якщо його промовили, звертаючись до когось за столом, та людина зобов'язана проголосити тост у відповідь.

Так як одним з найважливіших складників грузинської культури є виноробство, у кожній родині зберігається гарно прикрашений ріг, який використовується під час застілль. У розпал частування, чоловіки часто хизуються своєю стійкістю та витривалістю, повністю випиваючи ріг вина і перевертаючи його, на доказ того, що ріг порожній. Якщо ви не впевнені у своїх застільних  можливостях, то можна відмовитися від участі в цій забаві пославшись за медичні застереження, адже у ріг поміщається, часом, більше літра вина.

Під час застілля відчувається особлива повага грузинів до старших членів родини, друзів і, звісно, гостя. Від гостя ж очікують шанобливого та скромного поводження і поваги до хазяїна, його сім'ї та інших учасників застілля. 

Грузини дуже шанобливо та трепетно ставляться до сім'ї, підтримують родинні зв'язки навтіь з далекими родичами, а весілля - свято створення молодої сім'ї - вважається тут однією з найважливіших подій у житті людини. Грузинське весілля завжди супроводжується гарними старовинними обрядами і збирає величезну кількість гостей.

Найбільш яскраві національні свята, події та фестивалі

Грузини дуже цінують свою незалежність, дуже часто вони - глибоко релігійні і поважають традиційну культуру свого народу, тому і найбільш важливі та яскраві свята та події у Грузії стосуються, переважно, цих аспектів суспільного життя. 

Фестиваль молодого вина

Травень

Фестиваль проходить на території Етнографічного музею (Тбілісі, Дорога Черепашачого Озера, 1) просто неба. Вина відбирають дуже ретельно, тому туристи можуть скуштувати найкращі з  грузинських вин. Традиційно у фестивалі беруть участь майже всі великі компанії й малі винарні. На фестивалі, зазвичай, представлені домашні вина з різних регіонів Грузії.

День Незалежності

26 травня

Найголовніше державне свято Грузії, яке святкується по всій країні, а також у грузинських спільнотах за кордоном. Зазвичай, у цей день багато музики, парадів та концертів відомих виконавців.

У цей же день в Тбілісі проходить "Фестиваль квітів", під час якого демонструють величезну кількість найрізноманітніших квітів та декоративних рослин.

Фестиваль Art Geni 

28 липня - 10 серпня

Найбільш фольклорний серед усіх фестивалів Грузії. Фестиваль просто казка й величезне джерело інформації для всіх туристів, адже де ще можна так тісно познайомитися з культурою грузинського народу.  

Під час фестивалю, приміром, є можливість почути народні пісні, подивитися на національні танці і грузинські бойові мистецтва, взяти участь у майстер-класах і купити предмети народного промислу з різних куточків Грузії. Фестиваль проводиться на території Етнографічного музею в Тбілісі.

Ртвелі

Жовтень

Одне з найчарівніших грузинських свят - день, коли збирають виноград. Дата цього свята залежить від того, в якому регіоні і коли починають збирати врожай. Під час Ртвелі можна взяти участь у зборі винограду, потренуватися віджимати вино, а також потрапити на величезне застілля з купою смачних страв і велеличезною кількістю смачного вина.

Мцхетоба (Светіцховлоба)

14 жовтня

Велике християнське свято у Мцхеті - старовинній столиці Грузинського царства. Відбувається поруч з величним храмом Светіцховелі. У цей день безліч людей збирається біля собору, у якому відбувається святкова служба. На подвір'ї ж влаштовують народні забави і частування.

Тбілісоба

З 31 жовтня по 1 листопада

День міста в Тбілісі - наймасовіше і найяскравіше свято грузинської столиці. Святкується в останній четвер жовтня. У цей день на вулицях та площах міста відбувається величезна кількість ярмарків, парадів, концертів, конкурсів та спортивних змагань. Усі гуляння відбуваються в центрі Тбілісі. Але все найцікавіше розташоване на площі Ріке.

Гіоргоба (День св. Георгія)

6 травня, 23 листопада

Найпопулярніше народне релігійне свято в Грузії. Проходить двічі на рік: 6 травня та 23 листопада. У кожному регіоні є свій храм св. Георгія, поруч з яким і відбувається святкування. Наймасовіше це свято проходить в Сіґнаґі, у Гелатському монастирі поруч з містом Кутаїсі та у сванському селі Латалі.

Місця, які варто побачити

Грузія може похвалитися вражаючою красою природи та стародавніми архітектурними пам'ятками. Кожен з 11 регіонів Грузії відрізняється не лише різноманіттям природи та храмовою архітектурою, фортецями та ландшафтами, але і менталітетом та традиційною культурою місцевих жителів. Окрім великих міст, таких, як столиця Грузії - Тбілісі, промисловий та парламенський центр Кутаїсі, столиця розваг на березі Чорного моря - Батумі у Грузії є велика кількість містечок і невеличких сіл, котрі приваблюють туристів печерними монастирями, фортецями, величними древніми храмами, а також високогірні регіони, де краса природа вражає не менше, ніж химерні традиції місцевих жителів.

Тбілісі

Столиця Грузії зачаровує своєю атмосферою, поєднанням затишку, невимушеності, гостинності, старовинних примхливих вуличок та несподіваних архітектурних рішень сучасності. Сама назва Тбілісі походить від слова "тбілі", котре означає "теплий", адже міста засновувалося навколо термальних джерел.

Фото з redigo.ru

Обов'язково варто піднятися на гору Мтацмінда, на якій знаходиться ботанічний сад і з якої можна побачити не лише все місто, але і далекі гори; відвідати руїни фортеці Нарікала (І тис. до н. е.), побачити храми Метехі, Анчісхаті, Сіоні, міст Миру; посидіти в кафе або ресторані на проспекті Руставелі; відвідати квартал сірчаних бань Абанотубані, який розташований в старій частині Тбілісі, на правому березі річки Мткварі, уздовж вулиці Йосипа Грішашвілі, що йде паралельно набережній; донесхочу, до знемоги нагулятися чудовими вуличками міста, де кожен під'їзд, кожен затишний дворик - цілий світ і, можливо, початок цікавої історії або знайомства.

Тбілісі причаровує з перших відвідин і сюди хочеться повертатися знову і знову. Під час дня міста - Тбілісоби, можна побачити як вміють гуляти грузини ,познайомитися з культурою та мистецтвом Грузії.

У Тбілісі можна відвідати багато музеїв та театрів, посмакувати найкращими грузинськими стравами та вином, та посидіти в інтереті, завдяки безкоштовному wi-fi на центральних вулицях, площах та у парках міста, поселитися у одному з готелів або хостелів на будь-який смак та платоспроможність.

Поблизу Тбілісі є чарівне озеро Черепаха, де можна покататися на катамаранах, відпочити й помилуватися гарними краєвидами на гори та місто.

За час свого існування місту довелось пережити багато чого: панування персів, монгольську навалу та більшовиків, повстання та заворушення, розпад Радянського Союзу, ураган та затяжну кризу. Але на сьогодні місто розвивається шаленими темпами, і є одним із найкрасивіших міст, куди щороку приїжджає величезна кількість туристів.

Мцхета

 

Стародавня столиця Грузії знаходиться на відстані 12 км від Тбілісі. На  маршрутках, котрі ходять від станції метро "Дідубе", до Мцхети можна дістатися за 1 ларі (~ 5 грн), заодно поспілкувавшись з колоритними та привітними місцевими жителями.  Невеличке містечко, з брукованими вулицями, вкритими черепицею дахами, багатим археологічним музеєм та величним храмом Свецісховелі  - наступне місце, куди їдуть гості Грузії після Тбілісі. 

Поруч з Мцхетоюзнаходиться і найстаріший грузинський храм - Джаварі (у перекладі з грузинської - "хрест"), який побудували на місці дерев'яного хреста, встановленого в IV ст. на місці древнього язичницького храму святою Ніно - хрестительницею Грузії. Цей хрест над Мцхетою став символом навернення Грузії до християнства.

Батумі

Столиця Автономної республіки Аджарія - крайнього західного, найбільш курортного і теплого регіону Грузії, регіону, звідки в Україну перед Новим роком привозять величезну кількість солодких мандаринів, приваблює надзвичайною красою набережної та сучасних будівель, розмаїтою індустрією розваг, теплим морем та незліченною кількістю кафе та ресторанів. 

У розпал курортного сезону в Батумі так багато туристів, що для пляжного відпочинку краще буде втекти у бік турецького кордону - в село Сарпі, або на північ - в Урекі, котре славиться чорними магненитовими пісками. Вважається, що цей пісок лікує серцеві, нервові та шкірні хвороби і покращує потенцію.

В Батумі варто відвідати Ботанічний сад, прогулятися довжелезною набережною та помилуватися сучасними будівлями та повністю реконструйованими вуличками центральної частини міста.

Кутаїсі

Колись великий промисловий центр, а тепер - парламентська столиця Грузії. З IX століття Кутаїсі було столицею Колхідського царства та резиденцією грузинських царів. Сучасне місто зберегло елементи середньовічної архітектури зі старими вуличками і провулками. Річка Ріоні ділить місто на дві частини, правобережну (більш давню) і лівобережну, більш сучасну частину міста. Обидві частини міста Кутаїсі з'єднують унікальні за будовою та красою мости, що надають місту особливої атмосфери. Деякі пам’ятки архітектури цього міста навіть входять до списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО - Гелатський монастир та собор Баграті.

Степанцмінда (Казбеґі)

 

Містечко на півночі Грузії, неподілік від російського кордону. Відоме, перш за все, храмом Цмінда Самеба Ґерґеті, який височить над  ним  на 2170 м над рівнем моря та величною вершиною найсхіднішого п'ятитисячника Кавказу -  Мкінвар-цвері, більш відомого  Казбек.

Сіґнаґі

Симпатичне містечко у Алазанській долині - головному виноробному регіоні Грузії Кахеті. Колись грузинський цар Іраклій ІІ переселив сюди вірменів, щоб вони перетворили село на місто, пізніше життя тут майже згасло. Нещодавно нова грузинська влада взялася за реставрацію Сіґнаґі і тепре воно виглядає дуже яскраво і симпатично, проте, трохи декоративно.

Ананурі

Ця симпатична фортеця знаходиться поруч з Жинвальським водовсховижем, поруч з Військово-Грузинською дорогою, котра веде з Тбілісі на північ, у бік містечка Степанцмінда та російського кордону. 

Ніхто точно не знає скільки цій фортеці років, але збереглася вона гарно - до нашого часу залишаються цілими майже всі стіни, вежі і, навіть, внутрішні перекриття. Перші згадки про Ананурі з'являються в XVII ст., коли фортеця захищала долину річки Арагві. Побудована в найвужчому місці долини, вона була стратегічним оборонним об'єктом і надійно захищала відступ місцевого населення в гори під час ворожих нападів.

Алаверді

Собор Алаверді - святиня Кахетії й один із найзнаменитіших середньовічних храмів Грузії. Він був споруджений на початку XI століття і є одним із найвищих споруд свого часу.Храм був споруджений на місці маленької церкви Святого Георгія. Знаходиться неподалік від містечка Телаві.

Сванські вежі

Майже в кожній сім'ї жителів регіону Сванетіна північному заході Грузії є своя вежа. Будували такі вежі цілими сім'ями й селами. Низ зазвичай завалювали каменями для міцності всієї споруди. Вхід розташовувався високо, перед ним на двох довгих каменях ставили майданчик, до якого приставляли драбину. В разі небезпеки вся сім'я забиралася в башту, драбину втягували всередину, двері зачиняли. Всередині вежі стояла ще одна довга дерев'яна драбина нагору. Побачити вежі можна в містечку Местія або селі Ушґулі.

Монастирсько-печерні комплекси

Стародавня християнська традиція сприяла появі у Грузії монастирсько-печерних комплексів, залишками яких тепер можна помилуватися в різних куточках країни. Найближче до столиці знаходяться Давід-Ґареджі поруч з містиечком Руставі та Уплісціхе - поруч з містом Ґорі.

Уплісціхе

Невелике місто Ґорі всесвітньо відомим місто стало завдяки людині, яка тут народилася – Йосипу Джугашвілі, більше відомому як Йосип Сталін, що керував Радянським Союзом з 1925 по 1953 рік. Серед головних пам'яток – найдавніша в регіоні фортеця Горісціхе, від якої сьогодні, на жаль, залишилися лише руїни, а також печерне місто Уплісціхе.

Давід-Ґареджі

Ще один печерний комплекс знаходиться на кордоні з Азербайджаном. Печерні монастирі знаходяться по обидва боки від кордону і всі вони мають одну назву - Давід-Ґареджі. Дістатися до Давід-Ґареджі не так просто - громадський транспорт сюди не ходить, тож необхідно орендувати авто, або приєднатися до організованої екскурсії.

Вардзія

Вардзія - це печерний монастирський комплекс XII - XIII століть у районі Самцхе-Джавахеті. Понад 600 приміщень (церкви, каплиці, келії, лазні, трапезні, бібліотеки) здіймаються над лівим берегом річки Мткварі. Протяжність цього комплексу становить приблизно 900 метрів. Усі ці рукотворні споруди йдуть углиб гори на 50 метрів, а здіймаються на висоту восьмиповерхового будинку.

Вардзію засновували як фортецю-монастир, який мав перекрити ущелину для загарбників із південних країн. Під час будівництва місто складалося з 3 тис. великих печер, не рахуючи всіляких затишних закутків. Завдання цих приміщень - вміщувати до 50 тис. воїнів.

Хертвісі

Одна з найзначніших пам'яток країни,і одна з найдавніших фортець Грузії. Точна дата її будівництва невідома. Фортеця вже існувала в Х столітті. Місце розташування Хертвісі - історичний регіон Месхеті, високий скелястий пагорб у вузькій ущелині, на злитті річок Мткварі й Паравані. Знаходиться на північ від печерного комплексу Вардзія.

Гірськолижні курорти

Перше враження від гірськолижних курортів Грузії - сніг і скелі. У горах може пекти сонце, можна роздягнутись і за п'ять хвилин обгоріти на сонці. Головна відмінність грузинських курортів від Карпат: тут немає ні дерев, ні кущів, усе навколо біле  - скільки сягає око, видно тільки сніг і гори.

Гудаурі

Молодий гірськолижний курорті Гудаурі, знаходиться в Казбезькому районі Грузії, гірськолижний сезон тут триває з грудня до квітня. На окремих трасах кататися можна і в травні. У Гудаурі є траси на будь-який смак, але славиться цей курорт і позатрасовим катанням. Можна замовити політ на вертольоті у такі місця, де не буде більше нікого.

Бакуріані

Цей курорт претендував на проведення зимової Олімпіади-2014. А колись тут полюбляла відпочивати російська царська сім'я. До наших днів тут зберігся царський палац. 

Погода в Бакуріані добре сприяє лижникам: холодна, але сонячна (загалом тут у середньому 210 сонячних днів на рік), сніжна та не сувора (6-7 °C) зима, середня висота снігового покрову - 64 см, вітру майже не буває. У теплу погоду тут можна побачити лижниць у купальниках.

Хацвалі

Наймолодший грузинський гірськолижний курорт знаходиться в регіоні Сванеті. Грузія - чудова країна для трекінгу в горах, альпінізму та скелелазаня. Тут є як марковані маршрути, так і абсолютно дикі місця, де місцеві жителі не бачили десятки років поспіль. Чарівна природа, скелясті або вкриті снігом вершини гір, гостинні місцеві жителі, великі отари симпатичних овець, перевали у хмарах, чисті річки та мальовничі високогірні озера, стрімкі ущелини та дзвінкі водоспади перехоплюють подих мандрівників своєю красою.

Як пересуватися країною

На велику відстань (якщо можна використати таке слово стосовно грузинських відстаней) найкраще пересуватися на потягах - залізничний транспорт у Грузії один з найдешевших у світі. З Тбілісі до Батумі можна доїхати за 15-20 ларі (до 100 грн). А під час подорожі можна милуватися чарівними пейзажами за вікном.

Наймасовіший транспорт в Грузії - автобуси та маршрутки, ними можна дістатися практично до всіх куточків країни. Маршрутки ходять, наче, за графіком, але поняття це у Грузії дуже відносне. Туди, куди маршрутки не ходять можна дістатися на таксі.

У високогірні регіони, такі як Тушеті, Хевсуреті можна дістатися лише на повнопривідних джипах, оскільки асфальтне покриття там відсутнє і часто доводиться форсувати річки.

Найбільші міста та найважливіші туристичні пам'ятки країни поєднані між собою дорогами з гарним покриттям.

А для тих, хто полюбляє подорожувати автостопом, Грузія взагалі видається ідеальною країною, адже тут не лише з радістю підвозять навіть на сільських дорогах, але й можуть нагодувати обідом, або провести невеличку екскурсію задарма.

Правила дорожнього руху

Рух у Грузії правосторонній. На дорогах немає постів ДАІ, замість них - патрульна дорожна служба, яку час від часу можна зустріти. Правила дорожнього руху в Грузії, вочевидь, існують, але їх не особливо дотримуються, якщо не сказати навпаки. Рух, начебто, організований, але частіше - хаотичний і залежить від тих, хто знаходиться за кермом транспортних засобів.

Пішоходи переходять дороги де і як завгодно, водії, в свою чергу, практично не пропускають пішоходів на пішохідних переходах і навіть сигналять, коли ті намагаються перейти дорогу перед ними у цілком "законному" місці. 

На дорогах часто зустрічаються корови та свині. Перші полюбляють лежати на мостах  - протяг відганяє від них мух та ґедзів.

Грузинські водії часто перевищують швидкість, сигналять до пішоходів, знайомих, інших водіїв, активно жестикулюють і голосно кричать з вікна транспортних засобів. Але, не зважаючи на це, аварійність не грузинських дорогах не висока.

Важливо знати 

В Грузії є два регіони, котрі мають невизначений статус - Абхазія і Південна Осетія. У цих регіонах знаходяться російські війська, а також значно вищий рівень злочинності, ніж у Грузії. Поруч з кордонами цих регіонів варто поводитися обережніше, заходити у них краще не треба - можуть бути проблеми з грузинською поліцією і, навіть, штрафи.

Загалом у Грузії рівень злочинності вкрай низький і туристи почуваються дуже безпечно.

Якщо ви не бажаєте брати участь в грузинському застіллі, то можна відмовитися, але не дивуйтеся, якщо вас будуть продовжувати запрошувати - варто проявити характер і стояти на своєму.

Жінкам у Грузії не варто поводитися надто виклично та ліпше уникати відвертого одягу, адже грузини, попри їх шанобливе ставлення до сім'ї, мають дуже гарячу кров і полюбляють залицятися до українок. Якщо ви не маєте на меті втрапити у романтичну пригоду з симпатичним джиґітом, то краще подорожувати з супутником, або ж поводитися скромно та недвозначно.